Сайт вчителів економіки Дніпровського району

Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 н. р.

Пальцев — Wed, 21 Jan 2015 04:45:27 GMT

Лист МОНУ № 1/9-21 від 20 січня 2015 року

Про організацію навчально-виховного процесу у 2014/2015 навчальному році

Пальцев — Wed, 20 Aug 2014 19:51:33 GMT

Про організацію навчально-виховного процесу у 2014/2015 навчальному році

Наказ ДОНМС від 20.08.2014 № 01.01-21/2427

Про зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів

Пальцев — Mon, 04 Aug 2014 20:51:30 GMT

Наказ Міністерства № 895 від 04.08.2014 "Про зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів"

Про проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році (+ методичні матеріали)

Пальцев — Fri, 01 Aug 2014 19:21:02 GMT

Про проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році

Лист МОН № 1/9-388 від 01.08.2014 $CUT$

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-388 від 01.08.2014

Департаменти (управління) освіти і науки обласних,
Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про проведення Першого уроку
у 2014/2015 н. р.

Суспільно-політична ситуація та події останніх місяців, окупація Російською Федерацією Криму, збройні акції російських терористів у східних регіонах України обумовили тему Першого уроку 2014/2015 навчального року – «Україна – єдина країна».

Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Під час уроку мають бути реалізовані такі завдання:

ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;
виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога, але обирати їх слід з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Глибшому та усвідомленому сприйняттю теми сприятиме відповідне оформлення місця проведення уроку: зображення державних символів, географічна карта України, портрети відомих українців, афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.

Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, як то жовто-блакитні стрічки, та використання національного вбрання, що підкреслить єдність народу України.

На урок можна запросити гостей – громадських, наукових, культурних діячів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, батьківської громади, відомих українців. Живе спілкування з гостями, зокрема, з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.

Основний зміст Першого уроку має бути спрямований на утвердження єдності України, нероздільності її території та народу, що її населяє. Важливо акцентувати увагу дітей на тому, що Крим і Донбас – це Україна, що люди, які мешкають на цих територіях, – громадяни України.

Під час проведення Першого уроку вчитель має сприяти усвідомленню учнями спільності інтересів усіх громадян держави в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому, формуванню міжнаціональної толерантності.

На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі із російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.

У цей момент уроку доцільно оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.

Вчитель має акцентувати увагу на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб учні ідентифікували себе з українським народом, прагнули жити в Україні, розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, шанобливого ставлення до історії, культури та традицій українського народу.

При підготовці до Першого уроку для учнів початкової та основної школи рекомендуємо використовувати методичні матеріали, розроблені Черкаським та Рівненським обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти. Зазначені матеріали розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Заступник Міністра Павло Полянський

Завантажити документ

Методичні матеріали до проведення Першого уроку "Україна - єдина країна"

Про підготовку та організований початок 2014/2015 навчального року

Пальцев — Wed, 30 Jul 2014 20:47:46 GMT

Наказ Міністерства № 891 від 30.07.2014 "Про підготовку та організований початок 2014/2015 навчального року"

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Пальцев — Wed, 30 Jul 2014 19:13:34 GMT

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами. $CUT$

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 30 липня 2014 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти

Міністерство освіти і науки надсилає методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами (додаток 1); поведінки у надзвичайній ситуації (додаток 2).

Додатки на 9 арк.

Заступник Міністра Павло Полянський

Додаток 1
до листа Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

бойові частки ракет;
авіаційні бомби;
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
ручні гранати;
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:

патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
вибухові пакети;
петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);

гранати;
димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

наближатися до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Додаток 2
до листа Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації.

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
вимкнути світло, закрити вікна та двері;
зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

відключити живлення, закрити воду і газ;
загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5.Під час масових заворушень:

зберігати спокій і розсудливість;
під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
не піддаватися на провокації;
надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
нічого не просити, їсти все, що дають;
якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.

Завантажити документ

Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників

Пальцев — Tue, 29 Jul 2014 18:57:57 GMT

Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників

Лист МОН № 1/9-382 від 29.07.14 року $CUT$

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-382 від 29 липня 2014 року

Місцевим органам управління освітою

Керівникам навчальних закладів

Про особливу відповідальність педагогічних
та науково-педагогічних працівників

Ураховуючи складну суспільно-політичну ситуацію у країни, спричинену агресією Росії, звертаємо увагу працівників освіти на відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників за виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого культурного потенціалу народу.

У той час, як більшість педагогічних та науково-педагогічних працівників проявляють високу громадянськість і патріотизм, надаючи моральну та матеріальну підтримку Збройним силам України, Національній Гвардії, добровольцям у справі захисту територіальної цілісності й державного суверенітету України, дбають про збереження і розвиток матеріально-технічної бази, науково-технічного потенціалу своїх навчальних закладів, незначна частина осіб брали безпосередню участь в організації так званих "референдумів" у Донецькій та Луганській областях чи навіть були безпосередніми учасниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР".

Недотримання або порушення педагогічними та науково-педагогічними працівниками законодавства, участь у антидержавній діяльності повинно тягнути за собою правові наслідки, що визначенні законодавством України, в тому числі Кодексом законів про працю України (далі – Кодекс).

У таких випадках крім загальних підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органу, статтею 41 Кодексу, для певних категорій працівників визначені додаткові підстави, за якими вони можуть бути звільнені з роботи.

Підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому становищі та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників. Дії чи бездіяльність таких працівників можуть призвести до порушення конституційних прав і свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб’єктів господарювання.

Так, відповідно до пункту 3 статті Кодексу підставою для звільнення особи з ініціативи власника або уповноваженого їм органу є вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Примірний перелік суб’єктів, які можуть бути звільненні за зазначеною підставою, наведений у статті 50 Закону України «Про освіту», а також в абзаці третьому пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». Це можуть бути керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів.

Звільнення на підставі зазначених вище правових норм допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Доручаємо при комплектовані кадрів педагогічних та науково-педагогічних працівників, укладанні та переукладанні контрактів взяти до уваги зазначенні вище обставини та забезпечити, щоб навчально-виховний процес в системі освіти України забезпечували особи, що не заплямували себе в терористичних організаціях чи пособництвом їм. Зі свого боку Міністерство освіти і науки та Державна інспекція навчальних закладів України вживатимуть спеціальних заходів стосовно моніторингу вирішення зазначених питань.

Міністр С. М. Квіт

Завантажити документ

Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році

Пальцев — Fri, 25 Jul 2014 20:30:48 GMT

Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році

Лист МОН № 1/9-374 від 25.07.14 року $CUT$

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-374 від 25 липня 2014 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Стан та особливості діяльності
психологічної служби системи освіти
у 2014-2015 навчальному році

З метою реалізації статей 21, 22 Закону України "Про освіту" Міністерство надсилає для використання в роботі інструктивно-методичний лист "Про стан та особливості діяльності працівників психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році", перелік рекомендованих джерел та фахових періодичних видань.

Необхідно вжити заходів щодо максимального забезпечення навчальних закладів практичними психологами та соціальними педагогами, методистами з психологічної служби районних (міських) методичних кабінетів, працівниками навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти і налагодження належного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.

Додатки на 19 арк.

Заступник Міністра Павло Полянський
Завантажити документ

Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році

Пальцев — Fri, 25 Jul 2014 19:07:42 GMT

Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році

Лист МОН № 1/9-376 від 25.07.14 року

Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі

Пальцев — Tue, 01 Jul 2014 20:42:30 GMT

Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"